https://pnk.tv

Євросоюз і ФРН прискорюють перехід на “зелену” енергетику. Як показала дискусія в Східному комітеті німецької економіки, у Києва в цьому питанні великий потенціал, але мало грошей і часу.

Те, що в України є великий потенціал, обговорювали на Zoom-конференції, яку 6 вересня влаштував Східний комітет німецької економіки. Головною темою двогодинного обговорення була “зелена” енергетика в Україні, – повідомляє www.dw.com

Питання стало особливо актуальним після липневої угоди Німеччини з США щодо “Північного потоку – 2”. Згідно з домовленістю з Вашингтоном, Берлін зобов’язався підтримати перехід Києва на поновлювані джерела енергії, включаючи створення “Зеленого фонду”, і розвивати двосторонні проекти в сфері енергетики. Одним з пунктів також була названа підтримка виробництва і експорту водню в якості одного з джерел нового екологічного палива, крім традиційної енергії сонця, вітру і біомаси.

Нагадаємо, Україна і Німеччина розвивають енергетичне партнерство з серпня 2020 року, коли на рівні міністерств було підписано відповідну заяву. Судячи з дискусії, Берлін прискорює перехід від слів до справ. У середині вересня до Києва збирається Андреас Файхт, статс-секретар Мінекономіки ФРН, який на конференції хвалив потенціал України як “великого виробника” зеленої “енергії”.

Разом з Файхтом до Києва прибуде і колишній прем’єр-міністр Саксонії Станіслав Тілліх. Його завдання – допомагати Києву закривати шахти та ділитися німецьким досвідом. Вже обрані дві шахти, по одній на заході і сході України, де будуть реалізовані пілотні проекти, – розповів політик на Zoom-конференції. За його словами, Німеччина виділяє на них 60 мільйонів євро. Ці гроші підуть, в тому числі, на перенавчання шахтарів, які втратять роботу. Те, що соціальні наслідки переходу на “зелену” енергетику будуть важкими для України, зазначив на форумі як представник Мінекономіки України Володимир Бондаренко та й інші учасники дискусії. За їх словами, це призведе до “нових обмежень”.

На цьому тлі плани Німеччини допомогти Україні виробляти водень виглядають непростим завданням. Використовувати українську газотранспортну систему (ГТС) для експорту водню в ЄС за певних умов можна, але для його виробництва потрібна електроенергія, а вона за задумом Брюсселя повинна бути екологічно чистою.

Сьогодні частка відновлюваної енергії в Україні становить трохи більше 15%, про що розповіла Олександра Гуменюк, директор Європейсько-українського енергетичного агентства. До 2030 року Київ планує збільшити цей показник до 25%. Для порівняння: в Німеччині частка “зеленої” енергії в серпні 2021 склала 47%. За даними Гуменюк, третину ринку відновлюваної енергії в Україні займають великі компанії, в тому числі ДТЕК, гендиректор якого Максим Тимченко також виступив на форумі. За словами Тимченка, для більш успішного розвитку “зеленої” енергетики Україні потрібна “лібералізація ринку”.

Збирається в кінці вересня до Києва і ще один учасник дискусії – Катаріна Матернова, голова групи з підтримки України в Єврокомісії. Вона сказала, що при переході на відновлювану енергетику України “потрібна буде допомога” Заходу. Проблему фінансування проєктів в Україні європейські бізнесмени назвали однією з головних. Матернова покритикувала Німеччину, де, за її словами, жодне з урядових відомств не внесло Україну в список пріоритетних для економічної допомоги регіонів.

Один з головних висновків конференції: Україна має “величезний потенціал”, пов’язаним з її територією, але їй потрібна фінансова підтримка ззовні. І, як сказав Томас Хювенер (Thomas Hüwener), член керівництва німецької газотранспортної компанії Open Grid Europe, Києву слід “думати про велике і діяти швидко”. За його словами, перехід на “зелену” енергію в Європі відбуватиметься все швидше.